Без права на помилку: NASA занепокоєне відсутністю плану порятунку астронавтів на Місяці

Амбітна космічна програма Artemis, яка має повернути людство на природний супутник Землі, зіткнулася з серйозною критикою з боку внутрішніх аудиторів. Звіт Управління генерального інспектора NASA (OIG) виявив критичну прогалину в безпеці майбутніх місій: на сьогодні агентство не має жодного затвердженого механізму евакуації екіпажу у разі виникнення позаштатних ситуацій безпосередньо на місячній поверхні. Це означає, що за умови серйозної поломки посадковій модулю астронавти фактично опиняться у пастці без надії на порятунок.

Основні побоювання фахівців пов’язані з висадкою в районі Південного полюса Місяця, що запланована на 2028 рік. На відміну від рівнинних територій, де приземлялися модулі програми «Аполлон» у минулому столітті, рельєф Південного полюса є надважким. Глибокі кратери, гострі скельні уламки та значні перепади висот суттєво підвищують шанси на невдале приземлення або навіть перекидання апарата. Якщо основний транспортний засіб зазнає пошкоджень, які унеможливлять зліт, астронавти не матимуть ані резервного модуля, ані аварійного укриття із системами життєзабезпечення.

Приватні контракти та дефіцит безпекових вимог

Ситуація ускладнюється тим, як будуються відносини між NASA та приватними підрядниками. Агентство вже підписало контракти на розробку посадкових модулів із такими гігантами, як SpaceX Ілона Маска та Blue Origin Джеффа Безоса. Проте, як зазначають інспектори, у технічних завданнях не було прописано обов’язкову вимогу щодо створення дублюючих систем або рятувальних засобів на випадок катастрофи. Компанії зосереджені на доставці людей, але не на сценаріях їх визволення з «місячного полону».

Аналітики вказують на тривожну тенденцію: з моменту припинення програми Space Shuttle у 2011 році NASA поступово втратило фокус на розробці комплексних систем порятунку. Якщо раніше безпека екіпажу була інтегрована в кожен етап місії, то зараз у гонці за термінами та економією бюджету, який вже перевалив за 100 мільярдів доларів, ці питання відійшли на другий план. Канадський космічний експерт Браян Герлі наголошує, що розв’язати проблему можна лише завчасним розгортанням логістичної мережі на Місяці. Він пропонує відправити на супутник безпілотний «запасний» модуль із запасами їжі, води та автономними системами обігріву ще до прибуття людей. Вартість такої «страховки» оцінюється у 3–5 мільярдів доларів, що є невеликою ціною у порівнянні з ризиком повної зупинки програми через загибель екіпажу.

Уроки «Аполлона» та нові виклики

Історичний досвід показує, що навіть за максимальної підготовки космос залишається ворожим середовищем. Під час місії «Аполлон-13» життя астронавтів врятувала лише неймовірна винахідливість наземних інженерів та наявність місячного модуля, який використали як «рятувальний човен» на орбіті. Проте у місіях Artemis умови значно жорсткіші: перебування на поверхні буде тривалішим, а віддаленість від зон прямої видимості Землі ускладнюватиме зв’язок.

Відсутність засобів евакуації ставить під удар не лише людські життя, а й політичну та фінансову доцільність Artemis. Будь-яка трагедія на Місяці без можливості надання допомоги може миттєво згорнути масштабні дослідження на десятиліття, як це свого часу сталося після катастроф шаттлів «Челленджер» та «Колумбія». Наразі керівництво NASA запевнило інспекторів, що ризики будуть переглянуті. Агентство планує розширити стратегію виживання на поверхні, аби гарантувати, що перша за пів століття подорож людини до Місяця не стане для неї останньою. Проте конкретних термінів появи рятувального «плану Б» поки не називають.