Коли фізичний симптом має психологічний компонент

Головний біль, серцебиття, нудота чи відчуття нестачі повітря не завжди означають, що проблема пов’язана лише з певним органом. Стрес і тривога змінюють дихання, частоту серцевих скорочень, напруження м’язів, роботу травної системи та якість сну. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2021 році з тривожними розладами жили 359 мільйонів людей.

Психосоматичні симптоми реальні. Людина не вигадує біль, запаморочення чи слабкість. Психоемоційне навантаження може посилювати наявні захворювання, підтримувати неприємні відчуття або змінювати сприйняття сигналів тіла. NHS зазначає, що приблизно кожен четвертий пацієнт, який звертається до сімейного лікаря, має фізичні симптоми, причину яких не вдається одразу пояснити результатами медичного обстеження.

Дивні симптоми стресу, які часто ігнорують

Окремий симптом ще не доводить його психологічного походження. Значення має поєднання ознак, їхня тривалість, повторюваність і зв’язок із конфліктами, перевтомою, страхом, утратою або постійним напруженням.

  • головний біль, тиск у скронях або відчуття «важкої голови»;
  • біль у шиї, спині, щелепі чи плечах без очевидного фізичного навантаження;
  • нудота, спазми, здуття, діарея або закреп у стресових ситуаціях;
  • прискорене серцебиття, тремтіння, пітливість і раптовий жар;
  • ком у горлі, часте зітхання, поверхневе дихання або відчуття нестачі повітря;
  • поколювання, оніміння пальців, запаморочення чи відчуття нереальності;
  • свербіж або загострення шкірних реакцій у періоди емоційного напруження;
  • хронічна втома, ранкове виснаження та сон, який не відновлює сили;
  • часті позиви до сечовипускання перед важливими подіями;
  • зниження лібідо, труднощі з розслабленням і постійна внутрішня напруга;

До фізичних проявів стресу й тривоги належать головний і м’язовий біль, проблеми зі шлунком, порушення сну, задишка, запаморочення, біль у грудях та прискорене серцебиття. Під час панічної атаки можуть також виникати тремтіння, нудота, пітливість, оніміння рук і страх втрати контролю. Більшість панічних атак триває від 5 до 20 хвилин.

Як зрозуміти, що потрібна консультація психолога

Звернення до психолога доречне не лише тоді, коли людина усвідомлює сильний страх або пригнічення. Іноді емоції майже не помітні, а перевантаження проявляється через тіло, поведінку та сон.

  1. Симптоми повторюються після стресових подій, складних розмов, зустрічей або думок про певну ситуацію.
  2. Медичні обстеження не пояснюють інтенсивність скарг, але дискомфорт не зникає.
  3. Людина постійно перевіряє пульс, тиск і дихання або регулярно шукає в себе ознаки небезпечних хвороб.
  4. Через страх нападу, болю чи запаморочення доводиться уникати транспорту, магазинів, роботи або зустрічей.
  5. Сон порушений протягом кількох тижнів, а вранці зберігаються напруга й виснаження.
  6. Фізичні симптоми заважають працювати, навчатися, спілкуватися або виконувати звичні справи.
  7. Алкоголь, переїдання, заспокійливі ритуали чи безконтрольний прийом ліків стають способом витримати напруження.

Консультація психолога допомагає простежити зв’язок між ситуацією, думками, емоціями, реакціями тіла та поведінкою. Фахівець може працювати з тривогою, хронічним стресом, страхом симптомів, наслідками травматичних подій і звичкою уникати ситуацій, які викликають дискомфорт.

Чому не можна одразу списувати все на психосоматику

Психолог не замінює сімейного лікаря та не встановлює медичних діагнозів. Біль у грудях, задишка, непритомність, раптова слабкість, порушення мовлення, гострий біль у животі або різке погіршення самопочуття потребують медичної оцінки. Невідкладна допомога особливо важлива, коли біль у грудях супроводжується пітливістю, нудотою, запамороченням або утрудненим диханням.

Безпечний порядок дій допомагає не пропустити захворювання та зібрати корисну інформацію для лікаря і психолога.

  1. Зафіксувати симптом, час його появи, тривалість та можливі провокувальні фактори.
  2. Звернутися до сімейного лікаря та пройти рекомендовані обстеження.
  3. Не змінювати самостійно дозування препаратів і не припиняти призначене лікування.
  4. Вести щоденник сну, навантаження, харчування, емоцій і тілесних реакцій.
  5. Запланувати консультацію психолога, якщо симптоми пов’язані зі стресом, регулярно повторюються або підтримують постійний страх.

Поєднання медичної діагностики та психологічної допомоги дає змогу виключити фізичне захворювання й водночас не залишити без уваги тривогу, виснаження чи психосоматичні прояви. Чим точніше людина помічає закономірності, тим легше визначити, що підтримує симптом і чому тіло продовжує реагувати навіть після завершення стресової ситуації.

Схожі записи